Профорієнтаційна робота – система підготовка особистості до свідомого вибору професії.

Основні завдання профорієнтаційної роботи:

- поглиблене вивчення навчальних і спеціальних предметів, до яких виявляється стійкий інтерес та здібності;

- зосередження уваги на формування професійно важливих якостей, необхідних до обраного виду професійної діяльності;

- здійснення контролю, корекції професійних планів, виявлення ступеня їхньої обґрунтованості;

- окреслення шляхів до самопідготовки до майбутньої професії, способів само діагностики, оцінка результатів досягнень;

- формування основ для соціально-професійної адаптації: розвиток норм, ціннісних орієнтацій, мотивів вибору професії, професійної спрямованості;

- формування професійних інтересів.

Одним із аспектів виховної роботи закладу є профорієнтаційна робота.

Основні форми профорієнтаційної діяльності:

ü дискусії;

ü тренінги;

ü круглі столи;

ü робота з батьками;

ü робота з випускниками школи, студентами вищих навчальних закладів;

ü виставки-перегляди;

ü екскурсії.

Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.

Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:

1–4 класи: формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

5–7 класи: розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального досвіду й інтересу до професійної діяльності; формування уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних спроб, які дозволяють їм співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуває професійна діяльність до людини;

8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам.

Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учнів (пізнавальній, суспільно корисній, комунікативній, ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»).

Відповідальними за профорієнтаційну роботу в школі є заступник директора. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку роботи також соціальні педагоги, психологи, викладачі-організатори, вчителі-предметники.

Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів.

На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники.

Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи школи:

· складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

· організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

· здійснює психолого-педагогічні спостереження за схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);

· допомагає школярам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

· організовує відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;

· організовує тематичні й комплексні екскурсії учнів на підприємства;

· надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;

· проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;

· організовує зустрічі учнів з випускниками школи, які навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.

Учителі-предметники:

· сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;

· забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;

· сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;

· проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

· адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Практичний психолог:

· вивчає професійні інтереси та схильності учнів;

· здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;

· проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;

· проводить бесіди, здійснює психологічну освіту батьків і педагогів;

· здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

· сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;

· залучає батьків учнів до виступів перед учнями про професію, до роботи з керівництва гуртками;

· надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів;

· створює базу даних із профдіагностики.

Соціальний педагог:

· сприяє формуванню в школярів «групи ризику» адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;

· надає педагогічну підтримку дітям групи ризику під час їхнього професійного й життєвого самовизначення;

· здійснює консультації учнів із соціальних питань;

· надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

Медичний працівник:

· використовуючи різноманітні форми, методи та засоби, сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;

· проводить із учнями бесіди про зв’язок успішності професійної кар’єри й здоров’я людини;

· консультує щодо проблеми впливу стану здоров’я на професійну кар’єру;

· надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу й соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

Кiлькiсть переглядiв: 78

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Серпень 2018 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031